Синдром ледачого шлунка: що це таке?

Колись чули про те, що шлунок може лінуватися? Взагалі цей орган досить працьовитий. Ви тільки подумали про їжу або випадково побачили піст у стрічці новин з апетитною стравою, як тут же почалося вироблення шлункового соку.

А в моменти, коли людина неабияк голодна, її шлунок починає невдоволено бурчати і вимагати їжу. За рахунок м’язів стінки хвилеподібно скорочуються, тому виникає відчуття, що його зводить. Після насичення спазм зазвичай минає.

Але буває і так, що шлунок не дуже прагне виконувати свою роботу. Тому після їжі виникає комплекс неприємних відчуттів, які разом називаються функціональною диспепсією, або синдромом лінивого шлунка.

Як зрозуміти, що шлунок лінується, і чому він це робить?

Функціональна диспепсія пов’язана з порушенням рухової та евакуаторної функцій шлунка (моторики). Його стінки втрачають здатність ритмічно та скоординовано скорочуватися, механічно обробляти їжу та спрямовувати її для подальшої переробки у тонкому кишечнику.

Гіподинамія органу призводить до того, що їжа тривалий час залежується в його порожнині, своєчасно не подрібнюється і не просувається в розташовані нижче відділи шлунково-кишкового тракту. Процес значно травлення не може.

Симптоми, які вказують на «лінивий» шлунок:

• тяжкість після їди;
• больові відчуття в надчеревній ділянці;
• почуття швидкого насичення чи переповнення шлунка;
• печія та відрижка;
• здуття живота;
• нудота та блювання.

До факторів, що викликають синдром лінивого шлунка, відносять:

• похибки харчування (переїдання, пропуск прийомів їжі, їжа на ходу);
• психогенні причини (часті стреси, тривожні розлади, депресія);
• вісцеральну гіперчутливість (нервові закінчення шлунка дуже гостро реагують на розтяг стінок при надходженні їжі);
• спадкову схильність;
• перенесену гостру шлунково-кишкову інфекцію;
• підвищену секрецію соляної кислоти;
• інфекцію Helicobacter pylori (під питанням немає єдиної думки);
• куріння (за деякими даними, збільшує ризик функціональної диспепсії у 2 рази).

Диспепсія функціонального типу характеризується тим, що її причину досить складно. Органічних поразок на зразок виразкової хвороби встановити не вдається, тому її іноді називають невиразковою диспепсією. Виключають також хронічний гастрит, панкреатит, холецистит, онкологію та інші захворювання.

Як змусити лінивий шлунок працювати?

Лікування функціональної диспепсії складається з дієтотерапії, медикаментозної підтримки, нелікарських методів, відмови від шкідливих звичок. Обсяг терапевтичних заходів визначає лікар, який поставив цей діагноз.

Дієта передбачає як обмеження певних продуктів у раціоні, а й підхід до харчування загалом. Необхідно скоротити кількість продуктів з високим вмістом жиру, гострих спецій та кави, алкоголю, газованих напоїв, свіжої випічки.

Усі напої та страви мають бути теплими, прохолодними чи помірно гарячими. Крижана або пишна жаром їжа може посилити диспепсичні явища.

Намагайтеся їсти в той самий час, не допускаючи великих перерв між їжею (більше 4 – 5 год). Уникайте швидкої їжі на ходу, трапезуйте у спокійній обстановці, намагайтеся ретельно пережовувати їжу. Чи не переїдайте.

У разі потреби застосовуйте прописані лікарем препарати. Найчастіше призначають:

• прокінетики – покращують моторику шлунка;
• препарати, що знижують кислотність у шлунку (інгібітори протонної помпи, антациди);
• засоби для лікування гелікобактерної інфекції (антибіотики, препарати вісмуту);
• спазмолітики;
• ферментні препарати;
• засоби для стабілізації психоемоційного тла (седативні препарати, антидепресанти).